Вступ України до SEPA передбачає нові вимоги фінмоніторингу: банки аналізуватимуть регулярність операцій, джерела коштів і фінансову поведінку клієнтів, нардеп Железняк критикує “жорсткі зміни” стандартів моніторингу рахунків щодо відмивання коштів та “сумнівних операцій”
Інтеграція до SEPA передбачає повну відповідність стандартам AML і KYC, що означає аналіз банками не лише сум переказів, а й їх регулярності, джерел коштів, кількості контрагентів і відповідності операцій фінансовому профілю клієнта. У банках наголошують, що “фінансовий моніторинг стає розумнішим, а не жорсткішим: банк реагує лише тоді, коли операції виглядають нетипово”.
️Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив LIGA.net, що “це кардинальні, достатньо жорсткі зміни – справді, як в Євросоюзі, причому не в кожній країні вони настільки радикально зроблені”, додавши, що “там є багато побажань Мінфіну з посилення фінмону”. Банкіри заперечують це трактування і підкреслюють, що “фінмоніторинг може виглядати страшно на словах, проте на практиці він застосовується до дуже обмеженого кола операцій”.
️️Стандарти AML (протидія відмиванню коштів) і KYC (знай свого клієнта) — це правила банківської перевірки, що передбачають ідентифікацію клієнта, встановлення походження його коштів і моніторинг операцій для виявлення підозрілої фінансової діяльності.
️Контекст: законопроєкт №14327 відкриває шлях до приєднання України до SEPA (Єдина зона платежів у євро — Single Euro Payments Area), але одночасно передбачає посилення фінмоніторингу та створення реєстру банківських рахунків і сейфів, що викликає суперечки через ризики розширення держконтролю над фінансовими даними.
