Осінь 2019 року. Ми готуємо важливий івент в Маріуполі за участі Президента. Левова частка питань закривалася «напряму» назвемо це так. Було складно, але чітко. Вже в самому Маріуполі треба було узгодити суто формальні деталі таймингу. «Зателефонуй Мендель, вона зорієнтує тебе по графіку президента на площадці».
Елементарна дія. Елементарніше не буває. Я зателефонувала. Зі мною на проводі була хабалка з бірюлевського москальського ринку. Жахливою російською мовою вона хамила, видавала найпласкіші і найогидніші жарти і намагалася мене принизити усіма можливими засобами.
«Юліє, мені потрібен графік», відповідала я тоді на будь-яку її фразу. Графік я отримала. Запитання як людина тоді отримала цю посаду – залишилися.
«Це частина нашої роботи теж» сказали мені тоді. І це правда.
Ну, власне, після того я чітко можу відповісти чому я повернулася в приватний сектор і ніколи не повернуся в державний.
— медійниця Вікторія Волонтирець
