Вчора наш дорогий Сергій Козир (нардеп від “Слуги народу”, ексголова Херсонської ОВА — ВМ) став доктором. Доктором філософії, що б це не означало. Я безмежно радий за вітчизняну науку та меценатів, таких як Сергій, які годують тих, хто цю науку рухає. Бо без таких аспірантів, життя нашої наукової еліти було б прісним і чорно-білим, як відгуки на наукову роботу нашого дорогого нардепа.
І згадалося тут мені. З мого недалекого минулого, як я був на захисті одного екснардепа.
Такого собі пана Діденка. Відверто слабенької дисертації. Дисертації екс-нардепа від Руху. Він собствєно і писав щось про Рух. Погано писав. Але встав один з членів ради (для науковця Козиря поясню, це ті дядьки, що слухали ваше читання вчора) і сказав: «Робота дуже слабенька. Але. Але, друзі, ця людина була нардепом, і не купила собі дісєр. А могла ж, да? Ми маємо цінувати цю його чесноту. Тож, підтримаємо його. Людину, що чесно написала цю роботу вже після складання повноважень. Бо будучі нардепом він міг захиститися на раз два, а тепер змушений працювати як всі ми. Хай і не дуже професійно».
І рада притопила за колишнього нардепа, який сам нашкарябав ту дисертацію.
— журналіст Сергій Нікітенко
