Мер Дніпра Борис Філатов проте хто та як забронював близького до ОП блогера Ігоря Лачена
Аби зайвий раз не переповідати історію видатного 26-річного блогера, що ходив в школу у Дніпрі і заледве здобув базову вищу у Харкові, просто одразу скажу, що від ЗСУ його ховають за бронюванням від підприємства-підрядника Міноборони, компанії «Мілвус груп»!
Там про нього, щоправда, не дуже хочуть розмовляти телефоном. Або кидають слухавку, або починають погрожувати.
Але загалом це добре пояснює любов Лаченкова до верхівки МО.
А ще, заробляючи чи-то там, чи то ще десь по 10 млн на рік — як він це сам стверджує — Лаченков скромно мешкає у гуртожитку у Вишневому під Києвом.
Ну принаймні на папері.
До того ж у гуртожитку, що мав відношення до одного з підприємств ВПК!
Співчуваю, що звідти до Рейтарської треба їздити по півтори години громадським транспортом.
Та ще й з охороною, якої він хизується.
Але ще більше співчуваю тому, наскільки тупо та бездарно була збудована вся ця схема.
Бо мабуть і сам Лаченков не в курсі, яким чином його документи пройшли коло для реєстрації зі спецобліком одного з Бучанських РТЦК і нібито заселенням у колишній відомчий гуртожиток оборонки…
… Так само фіктивно ця людина працює в компанії-підряднику виробництва дронів, котра у торік мала величезний контракт із Агентством оборонних закупівель.
А взагалі, щойно малому покидьку виповнилося 25, він зразу побіг за працевлаштуванням саме в оборонці.
Тому за неповні півтора року хлопчик встиг попрацювати аж у трьох (!) таких підприємствах. Спочатку в «Українських машинах», що виробляють дрони Sting.
Потім у «Мехатроніці», які роблять станції ППО, а тепер от в «Мілвусі», що виготовляє БПЛА SHULIKA.
Я підкреслю, що це все ніяка не військова таємниця, а відкриті дані, які легко можна знайти, навіть, в інтернеті.

