Як блогер Лаченков отримав бронювання від Міноборони через оборонні підприємства

Мер Дніпра Борис Філатов проте хто та як забронював близького до ОП блогера Ігоря Лачена

Аби зайвий раз не переповідати історію видатного 26-річного блогера, що ходив в школу у Дніпрі і заледве здобув базову вищу у Харкові, просто одразу скажу, що від ЗСУ його ховають за бронюванням від підприємства-підрядника Міноборони, компанії «Мілвус груп»!

Там про нього, щоправда, не дуже хочуть розмовляти телефоном. Або кидають слухавку, або починають погрожувати.

Але загалом це добре пояснює любов Лаченкова до верхівки МО.

А ще, заробляючи чи-то там, чи то ще десь по 10 млн на рік — як він це сам стверджує — Лаченков скромно мешкає у гуртожитку у Вишневому під Києвом.

Ну принаймні на папері.

До того ж у гуртожитку, що мав відношення до одного з підприємств ВПК!

Співчуваю, що звідти до Рейтарської треба їздити по півтори години громадським транспортом.

Та ще й з охороною, якої він хизується.

Але ще більше співчуваю тому, наскільки тупо та бездарно була збудована вся ця схема.

Бо мабуть і сам Лаченков не в курсі, яким чином його документи пройшли коло для реєстрації зі спецобліком одного з Бучанських РТЦК і нібито заселенням у колишній відомчий гуртожиток оборонки…

… Так само фіктивно ця людина працює в компанії-підряднику виробництва дронів, котра у торік мала величезний контракт із Агентством оборонних закупівель.

А взагалі, щойно малому покидьку виповнилося 25, він зразу побіг за працевлаштуванням саме в оборонці.

Тому за неповні півтора року хлопчик встиг попрацювати аж у трьох (!) таких підприємствах. Спочатку в «Українських машинах», що виробляють дрони Sting.

Потім у «Мехатроніці», які роблять станції ППО, а тепер от в «Мілвусі», що виготовляє БПЛА SHULIKA.

Я підкреслю, що це все ніяка не військова таємниця, а відкриті дані, які легко можна знайти, навіть, в інтернеті.