Кравченко (генпрокурор — ВМ) був один з двох публічних осіб, які виправдовували атаку на набушників разом з Малюком. Вони двох сиділи на цьому брифінгу, однаково віддувалися за цю історію. Але отримали діаметрально протилежне завершення цієї історії: Кравченко продовжує спокійно працювати. Останній тиждень, коли Єрмак був на посаді, під Кравченком почав хитатися стільчик, його думали зняти або через Верховну Раду, або через указ президента, через те, що він не хотів наздоганяти Арахамію, Гетманцева, Железняка та інших заколотників проти Єрмака. Кравченка намагалися кудись відправити, щоб якийсь заступник підписував ці справи.
Але Кравченко увійшов у контакт з «революціонерами» в Раді і їх не здав. А вони тепер не здають його. А щоб його звільнити, потрібна Верховна Рада, і там у нього досить стабільна ситуація. Плюс «революція» проти Єрмака перемогла, а тому Кравченко із людини, яка всю цю дестабілізацію породила, він ще й вийшов переможцем.
— Роман Романюк, журналіст УП
