Послідовність виборів повинна бути обґрунтованою, і виглядає так, що вона мала б відповідати порядку пропущених виборів. Першими були пропущені парламентські вибори в жовтні 2023 року, другими — президентські у березні 2024-го, третіми — місцеві у жовтні 2025-го. Тобто, послідовність мала би бути такою ж, але і одні, і другі, і треті вибори можливі лише після закінчення воєнного стану.
Тим часом політична логіка трошки інша. Для когось вона організаційна — президентські вибори легше організувати. Для когось вона лежить у площині політичної стратегії. У 2019 році першими були президентські вибори, а потім у парламент зайшов великий політичний актор — фракція «Слуга народу». Аналіз тієї виборчої кампанії демонструє, що особистий рейтинг Президента привів до влади монобільшість. За політичною логікою, для Президента і політичної групи, яка буде його підтримувати, ця послідовність є позитивним сценарієм.
Однак ми говоримо про війну, і Верховний головнокомандувач — не остання фігура, а перша. Якщо під час війни в умовах великого рівня загроженості ми проводимо транзит президентської влади — це теж велика біда. Парламент функціонує — і добре, але якщо почати процес президентських виборів до закінчення активної фази війни, то президент стане «кривою качкою».
— голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська
