Вчора я обійшла пішки пів центра і емоція моя скрізь була одна – чимшвидше звалити на свій масив, в “гето”
В центрі брудно, биті дорогі, все в якихось стовпчиках, які зовсім не заважають власникам елітних автівок кидати їх поперек тротуару. Відчуття занедбаності, упадку. Навіть безхатьки особливо смердючі і безтямні, пардон
Якийсь суцільний спогад про минулі красиві часи, а зараз – наче райцентр, в якому нуль грошей в бюджеті
Тому я все більше розумію тих людей з Республіки і Файна таунів, які хочуть відгородитися від реального світу парканом і мати всередині зрозумілих сусідів, контрольовану обслуговуючу компанію, ландшафтні прибамбаси, свій променад, затишні куточки для прогулянок і відпочинку
Лавочки, да, і смітники, уявляєте. І щоб тротуар це тротуар, а дорога це дорога
І щоб зранку хтось прибирав, і щодня
— журналіст Леся Падалка