Навіть Данило Гетьманцев визнав неадекватність дій Фінмоніторингу та Нацбанку і передав “привіт” голові НБУ Пишному:
Ми дали банківській системі та Національному банку навіть надмірний обсяг повноважень для забезпечення правил фінмоніторингу. І на виході маємо парадокс. З одного боку – комерційні банки блокують рахунки простих громадян та відмовляють у співпраці через формальні ознаки операції. З іншого боку – перед нами кейс «Сенс Банку», чия активність проходить у зоні «сліпої плями» голови Нацбанку Пишного.
НБУ спочатку погодив повний склад керівництва «Сенс Банку», закривши очі на людей, які мали посади в російських компаніях. Потім ці люди організували там «пральню» та схему ухилення від оподаткування. Нацбанк прийшов на перевірку в 2025 році, нічого не знайшов, нічого не припинив і звернув увагу лише тоді, коли почався скандал з плівками. Тут очевидна відповідальність керівника НБУ, і він її має понести.
Філософія фінмоніторингу має базуватися на ризик-орієнтованому підході, як у Європі, а не на формальному. Банк має оцінювати ризики сутності операції, а не її форми. Якщо застосовувати формальний підхід – це біда. За ризик-орієнтованого підходу прості, нормальні люди взагалі не повинні знати про існування фінмоніторингу. А «чорти» з Сенс Банку та ігровики мають відчути його на собі в повній мірі.