Джерела «Главкома» в уряді стверджують: причина галасу, який влаштували провідні представники рітейлу криється в іншому. Ця галузь подекуди зловживає квотами на бронювання від мобілізації. «Схема» приблизно така – за рахунок працевлаштованої молоді віком до 25 років (межа, після якої починається призов до війська) власники роздрібних мереж «підганяють» показник військовозобов’язаних, яких можна бронювати, до потрібної їм цифри. У підсумку окремі мережі супермаркетів отримують чи не стовідсоткову «бронь» для працюючих у них чоловіків призовного віку (за законом, керівники більшості підприємств можуть забронювати 50% співробітників). Плюс до цього молодим чоловікам до 25, які не потребують бронювання, роботодавець дуже часто платить мінімальну зарплату, тоді як старшим колегам, які претендують на бронювання, потрібні високі офіційні виплати.
– “Главком” про скарги бізнесу на звільнення молодиків через дозвіл на виїзд за кордон.