Як Сирський непомітно став другою людиною в країні. Після Зеленського (частина 2)
Безумовно, слабкі сторони Сирського добре відомі і в ОП, і особисто Зеленському. Проте, як ми вже писали, реальної альтернативи йому в армії зараз просто немає. Почасти Сирський сам зачистив внутрішнє поле, вибиваючи потенційних конкурентів. Але головна проблема полягає в тому, що нинішній офіцерський корпус — як кадрові військові, так і колишні цивільні, яких війна підняла на недосяжні висоти — не здатен запропонувати в цій війні чогось принципово нового.
Того ж генерала Михайла Драпатого Сирський частково згнобив апаратно, а частково той сам допустив чимало тактичних помилок. Інші умовні альтернативи — як-от Андрій Білецький, Олександр Оболенський чи представники Десантно-штурмових військ (ДШВ) — за своїми реальними підходами до праці з особовим складом, особливо з мобілізованими, мало чим відрізняються від Сирського. Хоч на камери вони й розповідають геть інші речі. На користь Сирського грають класична військова освіта, системність та наявність результатів на масштабному, стратегічному рівні.
Ба більше, головком зумів переконати президента, що за нещодавніми медіаатаками на батальйон «Скеля» стоїть віцепрем'єр Михайло Федоров, який намагався у такий спосіб «збити» Сирського.
Результат цієї апаратної інтриги не забарився. Саме тому з’явилася вкрай суха, знеособлена заява Володимира Зеленського на адресу Міністерства оборони: покажіть реальні результати в мобілізаційній реформі, як ви це обіцяли.
Поставивши на чолі новостворених Об’єднаних сил швидкого реагування представника ДШВ Дмитра Волошина, Олександр Сирський виявив справжнє політичне єзуїтство. Справа в тому, що саме керівництво ДШВ виступало категорично проти створення окремого роду штурмових військ. Проте головком, прикрившись фігурою десантника, реалізував власний задум у повному обсязі — просто перейменував структуру на Об’єднані сили швидкого реагування.
Ба більше, показовою силою впливу Сирського стало те, що він зумів уніфікувати та повністю централізувати під своїм безпосереднім командуванням право завдавати ударів по території РФ. Тепер інші силові відомства та спецслужби, зокрема СБУ та ГУР, позбавлені самостійного права проводити такі операції — усі погодження та керівництво віднедавна замкнені виключно на головкомі.
Таким чином, свій перший серйозний апаратний бій Михайлу Федорову Головком Сирський програв. Чи буде цей програш остаточним, залежить лише від того, чи вистачить Федорову хитрості та гнучкості для наступного раунду протистояння.
