«Я не ставлю ультиматумів своєму керівнику і не керую військами через месенджери» заявив Олександр Сирський, а також прокоментував «відсутність стратегії» та «ручне керування»
Стратегія війни, планування операцій, ситуація на фронті — за законом моя відповідальність перед Верховним Головнокомандувачем. Далекобійні удари, ізоляція Криму — це роблять ЗСУ, СБУ, ГУР, ДПСУ, і координується Верховним Головнокомандувачем і мною. Не тому, що я «не пускаю» когось до успіху, а тому, що так вибудувані інституційні процеси у всіх арміях світу…
Коли мені закидають «відсутність стратегії», нагадаю просту річ: стратегія війни — не публічний документ і не пост у соцмережах. Вона доповідається Верховному Головнокомандувачу, а її результат видно на фронті.. хто вимагає від Головкома «презентувати стратегію» публічно, вимагає презентувати її ворогу..
.. останнім часом багато говорять про візію. Візія — корисна річ: з візією можна побудувати стартап. Але для перемоги у війні потрібна стратегія. Візія малює бажане майбутнє. Стратегія відповідає на питання, звідки взяти резерви, снаряди, людей і час, щоб до цього майбутнього дійти.
І тут же про «ручне керування». Я служу в армії понад 40 років. Я армійська людина: я не ставлю ультиматумів своєму керівнику і не керую військами через месенджери. Мільйонна армія не керується у вотсапі. Вона керується через штаби, накази і відповідальність командирів на місцях. Одне з нещодавніх рішень: я делегував командирам корпусів повноваження, зокрема й щодо переведень військовослужбовців у межах корпусів. Це і є протилежність ручному керуванню.
– пише в своїй колонці Олександр Сирський
