Якось ще за Кучми, в Галицьких Контрактах Сергій Тихий дав завдання взяти інтерв’ю в молодої перспективної віце-прем’єрки (посаду вже точно забув) Юлії Тимошенко. Поговорити про енергетичні реформи, газ тп. Ну я і наярював у прес-службу довго і методично. Аж раз дзвонить Чепінога і запрошує зустрітися в Репризі. Це тоді було таке модне кафе в Пасажі де кава коштувала як зарплата журналіста за пару днів роботи. Я прибігаю, він вальяжний, розслаблений і неформальний пропонує 300 доларів за це інтерв’ю з їх питаннями і все як треба. Огидне відчуття коли тебе хочуть купити. 300 дол це тоді була місячна зарплата, хороші гроші в ті бідні роки.
Журналіст Роман Кульчинський
