Стою у черзі в аеропорту Мюнхена. Поруч пані (за акцентом і стилем вимови – НЕ українка) тихенько говорить телефоном… і раптом переходить майже на крик:
— WHAT? BEZUHLA?!! Absolutely not! No!!!
((на тій стороні хтось щось відповідає – схоже, каже, що альтернатив немає; вона продовжує так, ніби доводиться пояснювати абсолютно очевидні речі))
— But… But no, she is absolutely mad! It just makes no sense!… You’ll be able to find anyone else, anyone!..
Не знаю, чи вдалося пані переконати х-з-кого – я пішов, а вона лишилася. Бо розумію, у такі моменти стає не до черги.
— Сергій Сидоренко, журналіст УП

