Слухання парламентської ТСК додали справі Сенс Банку ще один вимір — політичної боротьби. Власне, саме таку ціль сформулював голова ТСК Ярослав Железняк: його робота полягала в тому, щоб «притягнути до політичної відповідальності». Оскільки Ростислав Шурма втік за кордон, а Ірина Мудра перебувала під вартою, обʼєктів для заподіяння політичної відповідальності залишалося небагато: НБУ або Міністерство фінансів.
Найгучнішою сенсацією, яка прозвучала на слуханнях ТСК, стали покази Шевкі Аджунера. Він розказав, що Василя Веселого на пост радника йому порекомендував голова НБУ Андрій Пишний, а потім Василя Веселого представили йому особисто на зустрічі в будівлі НБУ. Крім того, Шевкі Аджунер розказав, що не хотів призначати Олексія Ступака головою правління банку («він не належав до тих, кому я надавав перевагу»), тому що той «був спадщиною від попередніх власників» та «не мав якостей лідера».
– «Бабель»