Основна версія, за даними наших джерел серед правоохоронців, полягає в тому, що 33% корпоративних прав «Карпатнафтохіму» передали як хабар за те, щоб вивести завод з-під арешту і не допустити його передачі до АРМА. Частку переоформили на «пов’язану з органами влади особу» – Веселого, а Андрій Пишний був посередником у цій оборудці.
«Карпатнафтохім» – колишній актив «Лукойла», який 2017-го перейшов до Ілхама Мамедова та Ігоря Щуцького.
Третім кулуарним співвласником був покійний колишній нардеп, один із лідерів партії «Народний фронт» і давній друг Пишного Андрій Іванчук.
Він публічно співвласність заперечував, хоча й Ігор Коломойський, і колишній голова «Укрспирту» Михайло Лабутін стверджували зворотне.
Радо віримо, що нові власники не хотіли ніяких арештів і передачі в АРМА. Під час слідства, каже джерело ZN.UA, отримано докази, що саме Іванчуку партнери довірили вирішення «питань з правоохоронними органами». Отут і з’являється Пишний, знайомий з Іванчуком зі студентських років, аж до моменту, коли Іванчукові знадобилося вирішити «питання». Слідство думає, що саме Пишний виступив посередником, який забезпечив реалізацію схеми. Основа доказової бази, яка переконала суд санкціонувати обшук, — доведення тісних зв’язків Пишного з іншими фігурантами справи, включно з Василем Веселим.
Насправді довести це непросто, враховуючи, що Іванчук помер, а Мамедов і Щуцький не в Україні, та, певно, щось вагоме у тих доказах є, раз суд погодився на такий гучний крок, як обшук.
– ZN.ua
