Найближчим часом уряд має ухвалити Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки й передати її до парламенту. Питання — в якому вигляді. У тому, який розробила команда НАЗК разом з експертними групами у 16 корупційно найвразливіших сферах, чи з правками уряду, які її істотно послаблюють.
Урядовий комітет, який готує Стратегію до затвердження урядом і у вівторок провів зустріч із громадськістю, очолює віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка. У процесі узгоджень, за нашою інформацією, було щонайменше чотири вузлові точки, де міністерства чинили значний спротив: конкурси на генерального прокурора та керівників ДБР і Нацполіції, а також норми, що стосуються податкової політики, митниці й приватизації землі в громадах. Тобто — всього того, що є політично найчутливішим для Банкової.
І якщо в усіх перелічених сферах вдалося зберегти значну частину норм, то щодо конкурсів на генпрокурора та керівників ДБР і Нацполіції — ні.
Ба більше, на етапі парламенту предметом дискусій можуть стати як ці вже маркерні питання, так й інші — зокрема реформа адвокатури, підходи до регулювання будівельної, енергетичної сфер та оборони держави…
Хоча Качці й вдалося «втримати» ключові положення Стратегії, проти яких були Мінфін, Мін’юст і деякі інші державні органи, він явно виявився не готовий вступати в конфлікт із президентом, який спирається на нереформовані силові органи.
— журналістка Інна Ведернікова
